Політтехнолог Олег Постернак вважає, що недосконале законодавство та відсутність ефективного контролю призводять до порушень з
боку детективів НАБУ. Він наголошує на необхідності змін у законодавстві та впровадженні дієвого контролю для мінімізації
зловживань.
Широкий резонанс, викликаний спробою підпорядкування Національного антикорупційного бюро України напряму Офісу Генерального прокурора, прикував увагу суспільства та міжнародних партнерів до роботи цього органу. Прискіпливіший погляд виявив низку порушень законодавства, які допускають детективи. Задля виправлення ситуації над НАБУ повинен бути чіткий і ефективний контроль. Таку думку в ексклюзивному коментарі “Ukraine 911” висловив політтехнолог Олег Постернак.
Будь-яка установа правоохоронного типу має бути під певним процесуальним контролем. Тому, вибачте, коли була ідея підпорядкувати НАБУ Офісу Генерального прокурора і деякі моменти підзвітності відшліфувати, унормувати відповідно до європейської практики, в Україні піднявся шалений ґвалт, кампанія захисту НАБУ і критики влади через це рішення. Але його ідея, його підстави для цього були абсолютно резонні. Зараз ми просто будемо розгрібати, коли прикута увага суспільства, міжнародних гравців, влади до інших правоохоронців, до діяльності НАБУ, і виявляється, що є величезні, масштабні порушення, є питання до діяльності цих органів тощо
За його словами, корінь проблеми ховається у недосконалому законодавстві.
“Якщо ми не хочемо допускати подібних речей, які зараз відбуваються з НАБУ, треба змінити законодавство”, – вважає експерт.
Крім того, на його думку, необхідний чіткий і ефективний контроль над Антикорупційним бюро.
“Всі ці департаменти внутрішнього контролю, які є в цій установі, вони не працюють і не є ефективними. Навпаки, вони лише переважно виконують формальну декоративну роль”, – пояснив Олег Пастернак.
Він додав, що в НАБУ, як і в інших правоохоронних органах грає також роль людський фактор.
“Це не ангели святі. Вони, так само як і представники інших правоохоронних органів, можуть зловживати своїм службовим становищем, займатися чорними схемами, справами, бути залученими до питань, до кримінальних і адміністративних правопорушень. У свій час Ситник, маючи адміністративну справу про корупцію, очолював НАБУ, будучи фактично корупціонером. Подібний нонсенс у нас, в принципі, дуже характерний для цього органу і зараз. Подібне треба виправляти”, – вважає Олег Пастернак.
За його словами, саме чіткий контроль над органом допоміг би мінімізувати ризики виникнення нових скандалів, повʼязаних із порушеннями детективів НАБУ.
“Ми не живемо в ідеальному світі, і питання завжди будуть і до НАБУ, і до СБУ, і до ДБР, і до БЕБ. Але дуже багато що залежить від керівництва цієї установи, наскільки вони до подібних речей ставляться, прикривають, стоять наверху цих пірамід зловживання і користування службовим становищем”, – зазначив Олег Пастернак.
Додамо
Один з яскравих прикладів порушення законодавства детективами НАБУ – справа проти власника двох найбільших терміналів “ТИС-Зерно” і “ТИС-Добрива” в порту “Південний” Олексія Федоричева. НАБУ розслідує цю справу вже десятиліття, проте за цей час детективам так і не вдалося зібрати докази вини бізнесмена. Кримінальне провадження проти нього – це радше спроба рейдернути термінали руками НАБУ, яка надто сильно затягнулась у часі.
Фактично, за 10 років їм так і не вдалося вручити підозру бізнесмену чи обрати для нього запобіжний захід. А регулярні спроби арештувати майно хоч і закінчуються провалом щоразу, однак значно перешкоджають веденню критично важливого бізнесу у час війни, повʼязаного із забезпеченням продовольчої безпеки.
Яскравим свідченням того, що справа проти Федоричева – це бізнес-розбірки за участю правоохоронців-антикорупціонерів є рішення суду Князівста Монако, де вже давно мешкає бізнесмен. Судді Монако відмовились вручити підозру Олексію Федоричеву, зазначивши, що його справа – це господарський спір, а не кримінал.
“… викладені у запитах відомості не дозволяють визначити характер справи як кримінальний, що дає змогу компетентним органам Князівства Монако зробити висновок: суть справи більшою мірою стосується фактів, які лежать в основі спору суто економічного характеру”, – йшлося в рішенні.
Схожої думки були й судді Вищого антикорупційного суду, які не вбачали підстав, для арешту майна чи обрання запобіжного заходу Федоричеву. Ба більше, вони навіть відмовились продовжити строки досудового розслідування після того, як вони спливли.
Проте винахідливість детективів НАБУ вражає. Замість того щоб змиритись з поразкою і визнати, що справа була замовною вони формально передали її на розслідування до Національної поліції. Увійшовши до слідчої групи першим, що зробили НАБУшники – змусили колег у Печерському районному суді Києва протиснути рішення про продовження строків розслідування.
Не отримавши того, що хотіли у ВАКС, детективи намагаються протиснути необхідні рішення в Печерському райсуді Києва. Тож усе вказує на те, що в НАБУ аж надто зацікавлені терміналами в порту “Південний”.
Нагадаємо
Не менш ефектними були й скандали, повʼязані посадовцями НАБУ. Зокрема йдеться про колишнього детектива Тараса Лікунова, який розслідував справу щодо “Укрзалізниці”, а потім обійняв посаду в цій компанії після звільнення з посади фігуранта кримінального провадження. Тобто таким чином детектив фактично “звільнив” місце під себе, що, на думку експертів, є прямим порушенням закону “Про запобігання корупції” і конфліктом інтересів.
Крім того, останнім гучним скандалом стали справи проти детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, який разом із батьком-громадянином рф, за даними слідства, займався торгівлею канабісом із Дагестаном. Йому інкримінують державну зраду. Окрім того, його підозрюють у зловживанні впливом для незаконних махінацій з податками українських підприємств на суму 30 млн гривень, за що він мав отримати 900 тис. гривень. Детектив НАБУ мав повпливати на органи Державної податкової служби України для прийняття ними протиправних рішень щодо виключення близько десяти компаній з переліку ризикових. Що є очевидним свідченням корупції в НАБУ.