Замість життєво необхідних – аскорбінка: що не так зі списком ліків зі знижкою 30%

Українські Національні Новини (УНН)

Зниження цін на 100 найпопулярніших ліків в Україні, що стартувало у березні 2025 року, охопило лише 10% грошового обсягу ринку.
Дорогі та життєво необхідні препарати не потрапили під регулювання, а ціни на них зросли.

Пʼять місяців тому в Україні було оголошено про зниження цін на лікарські засоби, зокрема, на 100 препаратів, які були визначені як найпопулярніші. Здешевлення відбувалося в рамках масштабнішого процесу – реформування фармринку. 

Та чи мав крок зі зниження вартості “найпопулярніших” препаратів суттєвий вплив на ринок і надто на користь пацієнта. Проаналізував ситуацію “Ukraine 911”.

На початку 2025 року в Україні стартувала масштабна реформа фармринку. Напрямків змін для її позитивного функціонування обрали кілька: 

  • зменшення цін на 100 найпопулярніших ліків на 30%;
    • повна заборона маркетингових платежів між фармвиробниками та аптеками;
      • запровадження референтного ціноутворення за європейським зразком;
        • встановлення граничних торговельних надбавок для дистриб’юторів і аптек;
          • фіксація оптових цін на рік уперед, обов’язкова наявність в аптеках найдешевших генеричних препаратів;
            • демонополізація дистрибуції шляхом обмеження обсягів продажу «в одні руки» (не більше 20 %);
              • відновлення державного цінового контролю через перевірки та моніторинг.

                Деталі

                І хоча реформа фармринку, фактично, почалася на початку 2025, деякі з інструментів регулювання запрацювали не одразу. Як, наприклад, “зменшення цін на 100 найпопулярніших препаратів на 30%”, цей інструмент вступив у дію з березня 2025, тобто, станом на зараз, регулювання працює трохи довше пʼяти місяців. 

                Однак, аналітики фармринку звертають увагу, що реальний вплив цього інструменту на гаманці пацієнтів виявився мінімальним. За даними дослідницької компанії Proxima Research, яку в своїй аналітиці опублікувало профільне видання Аптека.юа apteka.ua, найпопулярніші 100 препаратів, які потрапили під регулювання, охоплюють всього приблизно 21% від загальної кількості найменувань лікарських засобів, зареєстрованих для продажу в Україні станом на 2024 рік. Якщо говорити про грошове вираження – зниження цін на обрані препарати охопило приблизно 10%.

                Це означає, що понад 90% грошового обсягу від продажу ліків в Україні залишилися поза межами реформованого механізму ціноутворення. Тобто, величезний масив ринку не потрапив до “топ-100” і їх вартість не було знижено.

                Водночас, відповідно до аналітики, яку раніше опублікував “Ukraine 911”, препарати, які потрапили до списку 100 найпопулярніших – це, у своїй більшості, ліки з вартістю до 500 грн без урахування знижки в 30%. 

                Винятком став всього 1 препарат – “ФАНІГАН, табл., №100” від ТОВ “КУСУМ ФАРМ”. Відповідно до статистики, яку опублікував сайт Tabletki.ua, середня вартість препарату за упаковку станом на 01.01.2025 становила 650 грн, а вже після березня, коли інструмент регулювання у вигляді здешевшання вартості на 30% запрацював, – вартість опустилась до 455 грн в середньому по країні (зменшилась на 30% – ред.).

                Зображення з сайту Tabletki.ua 

                Зображення з сайту Tabletki.ua 

                Однак, цей один найдорожчий препарат – це виняток зі списку 100 найпопулярніших. Усі інші ліки зі списку початково вже були дешевші ніж 500 грн за пачку. Таким чином, дорогі, життєво необхідні або вузькоспеціалізовані ліки до списку не потрапили, відповідно і ціна на них нерегульована, заявив Віталій Лукашенко Координатор по роботі с пацієнтами та громадами UK-MED.

                За його словами, одні з найвразливіших категорій – пацієнти з хронічними захворюваннями – ендокринологічними, неврологічними та серцево-судинними – продовжують витрачати тисячі гривень на підтримувальну терапію. Адже зниження вартості цін на ліки не торкнулось потрібних їм препаратів. Ба більше, ціни на критично необхідні ліки для хронічних пацієнтів за останні 5 місяців навіть зросли. 

                Попри заяви чиновників, за останні п’ять місяців ми не відчуваємо суттєвого зниження цін на ліки. Винятком став тільки так званий “топ-100” препаратів. Але туди увійшли переважно недорогі ліки — вартістю до 500 гривень. Тому назвати це справжнім полегшенням для пацієнтів, особливо з хронічними захворюваннями — неможливо. Досі вразливою залишається категорія пацієнтів із хронічними захворюваннями ендокринної системи, неврологічними та серцево-судинними хворобами. Вони щомісяця змушені витрачати тисячі гривень на підтримувальну терапію, але попри обіцянки на життєво важливі препарати зниження цін взагалі відсутнє, а у деяких випадках їх ціни навіть зростають 

                – підкреслив Лукашенко.

                Тож це підтверджує, що препарати, початково дорожче 500 грн за упаковку, покупка яких бʼє по гаманцю пацієнта найсильніше, не здешевшали, а подекуди ціни на такі ліки навіть зросли. 

                Крім того, до переліку “100 найпопулярніших препаратів” потрапила низка лікарських засобів, які не мають серйозної терапевтичної цінності й належать до сегмента так званих “фуфломіцинів” – безрецептурні препарати без доведеної користі. Серед них – популярні вітамінні таблетки, краплі “від застуди”, спиртові настоянки, аскорбінка і т.п. Про це “Ukraine 911” розповів анестезіолог Іван Черненко. Так, за його словами, регулювання повинно було б торкнутися не 100 найпопулярніших ліків, а 100 найпотрібніших. Мовляв, у список на здешевлення потрапили недоказові препарати, які мають попит, але не мають підтвердженої ефективності. 

                Тому що популярні – це, зазвичай, якісь ліки від застуди, якісь противірусні, які малоефективні. Це якісь там гепатопротектори, ноотропи, ще щось цього роду. Я не бачу сенсу взагалі знижувати на них ціни. Тобто, навпаки, людина, замість того, щоб взяти в аптеці щось дорожче, але доказове, буде брати по знижці якийсь фуфломіцин 

                – заявив Черненко.

                Відтак, ключове питання залишається відкритим: чи справді регулювання фармринку, зокрема, “ручне” зниження цін може позитивно вплинути на витрати українців на ліки та мінімізувати їх? 

                Лілія Подоляк

                ЕкономікаЗдоров’яПублікації

                Україна

                Залишити відповідь

                Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *