Бізнес-спілка Дія City United пропонує доопрацювати спецрежим Defence City до другого читання. Вони звертають увагу на 5 аспектів,
серед яких гарантії для широкого кола компаній та захист даних оборонних компаній.
Бізнес-спілка Дія City United виступила із позицією щодо спецрежиму “Defence City”. У спілці вітають ідею створення спеціальних умов для розвитку оборонно-технологічного сектору та відповідну законодавчу ініціативу, однак вважають, що законопроєкти варто доопрацювати до другого читання і пропонують звернути увагу на 5 аспектів, пише “Ukraine 911”.
Деталі
Бізнес-спілка Дія City United, до якої входять понад 140 ІТ-компаній та фондів, вважає за необхідне доопрацювати до другого читання пакет законопроєктів Defence City у частині гарантій для ширшого кола компаній, прозорої системи контрольованого експорту, захисту даних оборонних компаній, уніфікації митних пільг та правового імунітету для оборонного бізнесу.
Деталізуючи першу пропозицію, учасники Дія City United наполягають, що всі оборонно-технологічні компанії мають бути включені до режиму Defence City – незалежно від податкового статусу чи форми реєстрації.
Зокрема, йдеться про бізнеси, які виробляють товари подвійного призначення або програмне забезпечення, включно з тим, що монетизується через роялті, компанії, які займаються дослідженнями й розробками (R&D), резидентів Дія City, які працюють у сфері оборонних або dual-use технологій
Обмеження доступу до пільг лише для окремої категорії резидентів, на думку Дія City United, створює ризик фрагментації ринку та втрати потенціалу для масштабування інновацій.
Крім того, спілка закликає створити повноцінну цифрову систему контрольованого експорту, яка забезпечуватиме передбачуваність, прозорість і сприятиме виходу українських розробників на міжнародні ринки, зокрема в країни НАТО та ЄС.
Не менш важливим аспектом є захист чутливої інформації про компанії, що працюють в оборонному секторі. Ідеться про обмеження доступу до публічних реєстрів, які можуть містити дані, що підвищують ризики диверсій або кіберзагроз.
У частині митного регулювання Diia City United наполягає на уніфікації підходів: усі компанії, залучені до створення критичних технологій, мають мати рівний доступ до спрощених процедур і швидкого ввезення необхідних комплектуючих.
Якщо компанія створює критичну технологію, їй потрібен швидкий доступ до комплектуючих. Належність до реєстру не має бути перепоною
Окремо бізнес-спільнота висловила підтримку положенню про обмеження щодо безпідставних кримінальних проваджень проти оборонних компаній, наголошуючи, що правовий імунітет у воєнний час – це питання захисту критичних виробництв та стабільності державного оборонного замовлення.
Додамо
На необхідності доопрацювання ініціативи зі створення Defence City наголошують також представники авіаційної галузі. Вони попереджають про ризик виключення свого сектору з кола потенційних резидентів Defence City – попри його критичну роль у підтримці, ремонті та модернізації авіаційного парку, який експлуатують українські військові. Галузеві експерти вказують на те, що чинна редакція законопроєктів фактично обмежує можливість участі більшості літакобудівних і авіаремонтних підприємств, оскільки вимагає, щоб частка оборонної продукції становила не менше 90% у структурі доходу. Однак навіть флагмани галузі – такі як ДП “Антонов”, “Мотор Січ” та інші приватні виконавці державних контрактів – не відповідають цим критеріям і можуть залишитися за межами ініціативи Defence City.
В Аерокосмічній асоціації України наполягають на безпосередньому включенні галузі літакобудування до законопроєктів з пакета Defence City. Президент Асоціації Віктор Попов коментарі “Ukraine 911” пояснив, що з 1 січня 2025 року літакобудівні підприємства втратили державну підтримку і нова ініціатива – це шанс для них отримати пільги та преференції, необхідні для нормального функціонування та розвитку галузі.
Нагадаємо
16 липня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні три ключові законопроєкти, що мають на меті запровадження спеціального правового режиму Defence City – для підтримки вітчизняного оборонно-промислового комплексу. Документи передбачають податкові, митні та бюджетні пільги для учасників спеціального режиму – до 2036 року.
Йдеться про звільнення від податку на прибуток за умови реінвестування, скасування земельного, екологічного податків та податку на нерухомість, спрощення митного оформлення та експортного контролю,
Напередодні голосування експерти наголошували, що це лише перші кроки у створенні системного механізму підтримки стратегічних галузей, якого Україна потребувала вже давно.
