Народний депутат Сергій Кузьміних вкотре виступає за обмеження аптечного маркетингу, що збігається з позицією компанії “Дарниця”.
Юристи вказують на можливі ознаки зловживання впливом, що може стати підставою для перевірки правоохоронними органами.
Народний депутат і голова підкомітету з питань фармації Сергій Кузьміних продовжує просувати ініціативи, вигідні окремим великим виробникам ліків. Він знову заявив про необхідність обмеження аптечного маркетингу і змін правил продажу в аптеках. Ці заяви, що перегукуються з публічною позицією компанії “Дарниця”, ставлять під сумнів незалежність депутатської діяльності. Як наголошують юристи в коментарях “Ukraine 911”, така поведінка може бути підставою для перевірки з боку правоохоронних і антикорупційних органів.
Деталі
Раніше журналісти “Ukraine 911” проаналізували пости у соцмережах та блоги нардепа Сергія Кузьміних та топменеджменту компанії “Дарниця” й виявили, що їхні тези, формулювання та аргументи щодо роботи фармацевтичного ринку збігаються. Йдеться не лише про загальні погляди на роботу фармринку, а й конкретні позиції – наприклад, щодо маркетингових платежів: і депутат, і представники “Дарниці” заявляють, що маркетинг — це головний драйвер завищення цін в аптеках.
Днями Сергій Кузьміних знову звинуватив аптеки у нав’язуванні “непотрібних вітамінів і дивних добавок”, назвавши це “маркетинговим планом продажів”.
Чи не час змінити правила? Ми маємо перейти від гонитви за бонусами до справжньої фармацевтичної послуги – коли в аптеці пацієнт отримує професійну консультацію і лише ті ліки, які призначив лікар. Без нав’язувань і перекручувань. Це повинно стати частиною нового Закону про аптечну діяльність, реєстр і реальний контроль фармацевтів. Аптека – це не магазин із “чарівними” пігулками. Це заклад охорони здоров’я, де повинні дбати про людину, а не про виконання плану з продажів
Подібні тези неодноразово озвучували й представники фармкомпанії “Дарниця”, яка після запровадження обмежень на маркетингові договори зміцнила свої позиції на ринку. За оцінками експертів, щомісячний прибуток компанії зріс приблизно на пів мільярда гривень.
Опитані “Ukraine 911” юристи звертають увагу, що така синхронність у комунікаціях політика і бізнесу – не просто політичний вибір, а потенційна юридична зона ризику.
З юридичної точки зору важливо відокремлювати легальні інструменти представництва інтересів бізнесу від дій, які можуть кваліфікуватися як зловживання владою чи корупція. В Україні процедура прозорого лобіювання наразі нова й потребує практичного відпрацювання прийнятого закону, тож подібні практики часто можуть перебувати у, здавалося б, “сірій зоні” права, проте це потребує особливої уваги до ризиків відповідальності та репутаційних наслідків
Він наголосив, що остаточну правову оцінку таким діям може надати лише слідство.
Кримінальне право визначає, що протиправність дії або бездіяльності встановлюється лише тоді, коли є всі складові кримінального правопорушення: суб’єктивна сторона (намір особи діяти у власних, корисливих цілях, мотивах), об’єктивна сторона (сам факт дії), суб’єкт вчинення правопорушення, а також об’єкт, на який ця дія спрямована – це саме порушення встановленого порядку дій або суспільних відносин, які охороняються законом. І поки відповідні органи не проведуть розслідування та не дадуть свою правову оцінку і не встановлять всі складові правопорушення, говорити про наявність незаконного впливу — передчасно
За його словами, реагувати на такі факти мають компетентні органи — зокрема, Державне бюро розслідувань, якщо йдеться про можливі зловживання впливом, а також НАЗК — у частині перевірки на конфлікт інтересів.
Раніше засновник юридичної компанії “Касьяненко і партнери” Дмитро Касьяненко у коментарі “Ukraine 911” також наголошував, що подібна ситуація може свідчити про зловживання впливом, передбачене статтею 369-2 Кримінального кодексу України.
Зокрема, якщо народний депутат, використовуючи свій статус голови профільного підкомітету, діє не в інтересах держави чи суспільства, а в інтересах окремого суб’єкта господарювання, з яким має або мав тісні зв’язки – така поведінка може кваліфікуватися як неправомірне використання впливу
Нагадаємо
Журналісти “Ukraine 911”, поспілкувавшись із представниками фармринку та наближеними до родини власників заводу “Дарниця” Катериною та Глібом Загоріїв джерелами, зʼясували, що на початку літа 2024 року Загорії розробили план перерозподілу ринку, мета якого — витіснення дрібних виробників, усунення великих дистриб’юторів і перенесення відповідальності за високі ціни на ліки на аптечні мережі. Реалізація цього задуму без політичної підтримки була б неможливою, тож, за словами джерел, “Дарниця” звернулася до народного депутата Сергія Кузьміних, давнього знайомого родини і голови підкомітету з фармації.
Першим етапом стала кампанія проти аптечного маркетингу, який був представлений у публічному просторі як головна причина “накруток” на ціни. У результаті публічного тиску МОЗ змушене було обмежити маркетинг, однак обіцяного зниження цін не відбулося — виробники, зокрема “Дарниця”, знизили вартість лише на кілька препаратів зі списку ТОП-100, тоді як ціни на інші ліки залишилися незмінними або почали зростати. Водночас прибуток “Дарниці”, за різними оцінками, зріс на пів мільярда гривень щомісяця.
Попри те, що обіцяного ефекту для пацієнтів не було досягнуто, Кузьміних продовжує відкрито просувати інтереси “Дарниці” — і через соцмережі, і через підконтрольні медіа, і на закритих зустрічах. Окрім того, за даними журналістів, благодійний фонд, співзасновником якого є Кузьміних, отримував значні суми від фонду родини Загоріїв — співвласників “Дарниці”. Це навіть стало предметом перевірки НАЗК.
