Авіаційна промисловість України, що зберегла повний цикл виробництва, переорієнтувалася на оборонні потреби, але потребує
державної підтримки. Відсутність пільг загрожує втратою конкурентоспроможності та кадрів, попри успішне функціонування, як приклад
– перегін Ан-124-100 “Руслан” до Німеччини.
До початку повномасштабного вторгнення росії в Україну авіаційна промисловість залишалася однією з небагатьох високотехнологічних галузей, які зберегли повний цикл виробництва. Україна залишається в обмеженому клубі держав, здатних проєктувати, виготовляти, модернізувати та обслуговувати авіатехніку. З початком повномасштабної війни підприємства частково переорієнтувалися на потреби оборони і попри все намагаються зберегти свій потенціал у цивільному літакобудуванні. Але на сьогодні вони опинилися в умовах, що більше нагадують боротьбу за виживання, аніж за розвиток, і для них важливе повернення державної підтримки, пише “Ukraine 911”.
Переорієнтація на війну і збереження повного циклу виробництва
24 лютого 2022 року змінило країну переорієнтувавши її на військові рейки і роботу над посиленням спротиву ворогу. Не виключенням стали й підприємства авіагалузі, які швидко підлаштувалися під нову реальність. Попри закрите небо для цивільної авіації вони продовжили свою роботу.
Більшість з них почала виконувати оборонні замовлення — модернізація та встановлення озброєння на гелікоптери, виготовлення комплектуючих для безпілотників, ремонт бойових літальних апаратів, що надходять від наших міжнародних партнерів.
Водночас підприємства не залишили роботу і з цивільною авіацією — ті літаки, які залишились за межами України до початку повномасштабного вторгнення, потребують обслуговування, постачання деталей та технічного супроводу. І саме українські підприємства можуть це забезпечити паралельно наповнюючи бюджет України та зберігаючи технології, кваліфіковані кадри та технічні можливості.
Яскравим прикладом того, що галузь літакобудування не просто жива, а продовжує функціонувати стало те, що в небі над Київщиною вперше за довгий час побачили літак, що дарує надію. Легендарний та унікальний транспортний літак Ан-124-100 “Руслан” кілька днів тому перегнали з України до Німеччини, повідомили на держпідприємстві “Антонов”.
Вже за кордоном “Руслан” як і багато іншої української працюватиме на інтереси нашої держави та допомагатиме партнерам України.
Зникнення пільг — зникнення перспектив?
Варто зауважити, що до 1 січня 2025 року стратегічно важлива для держави авіаційна промисловість користувалася податковими і митними пільгами та преференціями, які роками дозволяли підприємствам літакобудування розвиватись. Проте із завершенням строку їхньої дії компанії залишилися сам-на-сам із воєнними викликами. Відсутність державної підтримки для них означає втрату конкурентоздатності, відтік кадрів, зупинку проєктів, адже вартість виробництва значно зростає, а можливості заробляти через війну майже відсутні.
У Комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони розуміють проблему і погоджуються з тим, що авіагалузь потребує державної підтримки. Водночас, за словами голови підкомітету з державної безпеки, оборони та оборонних інновацій Федора Веніславського, його колеги з Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ці проблеми не помічають.
Моя суб’єктивна точка зору, що підприємства авіаційної галузі потрібно підтримувати, але, наскільки я розумію, ця моя точка зору підтримку в податковому комітеті наразі навряд чи знаходить. Тому я буду намагатися особисто в законопроєкті про Defense City пропонувати зміни, щоб врахувати авіаційну галузь. Чи будуть вони підтримані? Побачимо
Нардеп переконаний, що літакобудівним підприємствам варто надати пільги та преференції, які передбачаються законопроєктами щодо створення Defense City, це дасть змогу підтримати галузь.
Я вважаю, що це один із драйверів нашої економіки потенційної. І тим більше Україна є однією з дуже обмеженого кола країн, які можуть повністю робити літаки. І ворог намагається знищити ці наші спроможності. Тому я вважаю, що треба підтримувати авіаційну галузь
Схожої думки й військовий експерт Владислав Селезньов. За його словами технологічна спроможність держави критично важлива в умовах війни.
Війна, нині яка вирує між росією та Україною, вона дедалі більше набуває ознак війни 4-го покоління, коли воюють саме техніки, технології, безпілотні системи. Цілком ймовірно, що та компонента, яка може для нас бути допоміжною на полі бою в виготовленні дронів, зокрема, далекобійних, ударних, тих, які ми використовуємо для діптреків, можливо, от саме тут, в першу чергу, ми маємо акцентувати свою увагу на тому, щоб створити певні преференції
За його словами, зараз потрібно сконцентрувати зусилля на тому, щоб Україна перестала бути ресурсною країною, або ж її економіка базувалася виключно на аграрному секторі. Зусилля повинні бути направлені на розвиток промислового виробництва й, відповідно, для цього повинні бути преференції та пільги з боку держави.
Всі ці рішення мають детально обґрунтовуватись та відповідними експертами та аналітиками досліджуватись, щоб та галузь, яка приносить фінансові зиски, репутаційні зиски для країни, вони розвивалися і мали, відповідно, державну підтримку зокрема
Повоєнна економіка
Україна знову відкриє небо для авіації після завершення війни. У цей момент наявність власної авіапромисловості — не лише питання престижу, а й стратегічної безпеки та можливість для економічного відновлення. Без власних літаків, компетенцій і виробничих потужностей країна буде змушена залежати від зовнішніх постачальників замість того, аби продовжувати виробляти літаки та деталі для них і продавати їх за кордоном. Тому збереження і розвиток літакобудування — це шанс знову стати потужним гравцем на глобальному ринку, де українську авіатехніку добре знають і поважають.
Щоб це знову стало можливим, державна підтримка авіагалузі потрібна не колись, а вже зараз. Інакше після війни доведеться відновлювати не лише інфраструктуру, втрачену через ворожі обстріли, а й саму спроможність виготовляти літаки. До того ж, очевидно авіація відіграватиме ключову роль у повоєнному відновленні окупованих територій.
Нагадаємо
У нинішній редакції законопроєктів про Defence City літакобудівна галузь може опинитися поза межами нових пільг та преференцій. Як пояснює голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України Руслан Мельниченко, жодне з профільних підприємств — зокрема “Антонов” чи “Мотор Січ” – не відповідає запропонованим критеріям включення, оскільки вони не є суто оборонними, а є субʼєктами літакобудування, які займаються не лише науковими, науково-технічними розробками, інжинірингом, виготовленням деталей, а також обслуговуванням цивільної авіації. Асоціація пропонує включити до переліку резидентів Defence City підприємства з уже чинного урядового списку суб’єктів літакобудування, які проходять жорстку перевірку.
