Головне науково-експертне управління ВРУ розкритикувало доопрацьований законопроєкт щодо регулювання діяльності Фонду гарантування
вкладів. Документ несе загрозу правовій визначеності та захисту прав вкладників, кредиторів і акціонерів банків.
Верховна Рада у цей вівторок планує розглянути в першому читанні доопрацьований законопроєкт щодо змін у регулюванні діяльності Фонду гарантування вкладів. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України розкритикувало проєкт закону, зазначивши що він несе загрозу як правовій визначеності, так і захисту прав вкладників, кредиторів та акціонерів банків, пише “Ukraine 911”.
У пояснювальній записці до законопроєкту його ініціатори, зокрема голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев та інші нардепи вказують, що документ розроблений з метою виконання пункту 58 Меморандуму про економічну та фінансову політику від 04.10.2024, що був підписаний між Урядом України та Міжнародним валютним фондом.
За їхніми словами, Фондом разом з Національним банком України проаналізували чинні механізми виведення банків з ринку і виявили низку ключових правових та операційних прогалин, які потребують невідкладного законодавчого врегулювання.
Проте у своєму висновку Науково-експертне управління парламенту звернуло увагу, що пояснювальна записка до законопроєкту не містить належного обґрунтування очікуваних соціально-економічних наслідків від змін до законодавства. Також не оцінено, чи відповідають положення документа зобов’язанням України перед МВФ, які згадуються авторами законопроєкту у пояснювальній записці.
Слід зауважити, що у супровідних документах до проєкту, що передбачено вимогами п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 91 Регламенту Верховної Ради України, не надано належного обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття, інших відомостей, необхідних для розгляду законопроєкту, що дозволило б оцінити вплив пропонованих у ньому новацій виведення неплатоспроможного банку з ринку, зокрема, як на захист прав вкладників від наслідків неплатоспроможності банку, ефективність процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, так і в контексті їх відповідності Меморандуму про економічну та фінансову політику від 04.10.2024, що був підписаний між Урядом України та Міжнародним валютним фондом, про який йдеться у пояснювальній записці до проєкту
На думку експертів, законопроєкт не містить завершеної системи правового регулювання виведення банків з ринку. За їхніми словами, значна частина повноважень передається самому Фонду без чітких законодавчих меж, що створює ризик зловживань і правової невизначеності. Також є проблеми з визначенням термінів, як-от “зацікавлена особа”, які сформульовані поверхнево і суперечать іншим статтям законопроєкту.
Особливу увагу Науково-експертне управління приділило ризикам, пов’язаним з новими правилами щодо арештованих вкладів. Експерти вказують, що перелік депозитів які не повертаються вкладникам потребує узгодження з положеннями Директиви Європейського Парламенту і Ради 2014/49/ЄС від 16 квітня 2014 року про схеми гарантування депозитів.
Директива ЄС чітко розмежовує депозити, які підлягають захисту, і ті, що виключаються з системи гарантування. Зокрема, відповідно до європейських правил, не підлягають гарантуванню кошти, отримані внаслідок відмивання. У зв’язку з цим експертам незрозуміло, чи нова редакція закону, запропонованого Гетманцевим, взагалі виключає такі вклади з-під захисту, чи йдеться лише про обмеження відшкодувань за вкладами, строк дії яких завершився до моменту виведення банку з ринку.
Застереження викликає й норма, щодо відшкодування вкладів, які були арештовані рішенням суду. Науково-експертне управління акцентувало увагу на тому, що у нинішній редакції законопроєкту передбачено, що вкладник отримає компенсацію лише після надання документів про зняття арешту з вкладу. Але якщо арешт скасують уже після завершення ліквідації банку, право на відшкодування людина втрачає, навіть якщо арешт був незаконним. Це ставить вкладника у вкрай вразливе становище, адже строки скасування арешту від нього не залежать.
Крім того, запропонований Гетманцевим законопроєкт не визначає, які саме документи вважатимуться підтвердженням зняття арешту, хто їх має подавати у ФГВФО і в які строки це потрібно зробити. Експерти підкреслюють, що сам факт арешту не може бути підставою для автоматичної відмови у виплаті, адже це лише тимчасове обмеження, а не визнання вини.
Таким чином запропонований законопроєкт порушує ще й базовий принцип Конституції України – презумпцію невинуватості.
Доопрацьований законопроєкт також передбачає у разі початку процедури ліквідації банку переведення працівників з неплатоспроможної фінустанови до перехідного банку без достатнього правового обґрунтування та без гарантій для всіх співробітників. Це може порушити трудові права працівників, звузити обсяг наявних гарантій і суперечить Конституції України.
Ще одним порушенням прав вкладників експерти вважають нововведення, які дозволяють відступлення прав без згоди боржника. Це суперечить Цивільному кодексу України. В доопрацьованому законопроєкті не враховано ситуації, коли договори прямо забороняють таку зміну кредитора.
Суперечливою видається й норма щодо встановлення 30-денного обмеження строку для судового оскарження рішень Фонду гарантування вкладів фізосіб. Така норма суперечить принципу рівності у доступі до правосуддя.
Науково-експертне управління вказує, що запропонований законопроєкт також створює правову невизначеність щодо прав акціонерів банку щодо яких застосовано санкції, та механізмів передачі їм залишкового майна.
Окрім того, автори законопроєкту пропонують скасувати норму, яка забороняє передавати частину корпоративного інвестиційного фонду іншій юридичній особі, але не пояснюють і жодним чином не аргументують таку необхідність. Автори законопроєкту також не вказали, які можуть бути від скасування цієї норми. Експерти попереджають, що без цієї заборони з’являється ризик, що активи фонду можуть “розмиватися” або виводитися, що зробить фонд менш привабливим для інвесторів і менш захищеним.
Тож, як свідчить висновок Науково-експертного управління Верховної Ради, запропонований законопроєкт має системні прогалини, порушує низку українських законів, а також суперечить Конституції України та європейському законодавству. Ухвалення законопроєкту щодо нового регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без глибокого і системного доопрацювання може призвести до звуження прав вкладників, кредиторів і акціонерів, а також до порушень принципів справедливості.
